розкладний

РОЗКЛАДНИ́Й, а́, е́.

Який можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання.

Підставив [Мишко] розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (І. Микитенко);

Сидів на розкладному стільчику перед невисоким мольбертом дядя Костя (В. Козаченко);

На розкладних ліжках спали Савка і Павка (Д. Ткач);

Побутували [на Бойківщині] й спеціальні розкладні полотняні колиски – “гойдалки” – гамакоподібної форми (з наук.-попул. літ.);

Розкладний ніж.

Значення в інших словниках

1. розкладний — розкладни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розкладний — -а, -е. Якого можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкладний — Розкладни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розкладний — РОЗКЛАДНИ́Й, а́, е́. Який можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з’єднання. Підставив [Мишко] розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (Мик.  Словник української мови в 11 томах