розкладний

РОЗКЛАДНИ́Й, а́, е́. Який можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з’єднання.

Підставив [Мишко] розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (Мик., II, 1957, 102);

Сидів на розкладному стільчику перед невисоким мольбертом дядя Костя (Коз., Сальвія, 1959, 197);

На розкладних ліжках спали Савка і Павка (Ткач, Плем’я.., 1961, 231).

Значення в інших словниках

1. розкладний — розкладни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розкладний — -а, -е. Якого можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкладний — РОЗКЛАДНИ́Й, а́, е́. Який можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання. Підставив [Мишко] розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (І.  Словник української мови у 20 томах
4. розкладний — Розкладни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)