розклочитися
РОЗКЛО́ЧИТИСЯ, иться, док., розм.
Розпастися на окремі частини, клоччя.
* Образно. Небо заволокло сірими розпатланими хмарами. Мов сива брудна вовна пливла вгорі .. низько над хатами. Ось-ось, здавалося, за високі тополі біля церкви зачепиться й розклочиться або ж повисне на них заплутаним пасмом (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)