Словник української мови у 20 томах

розклочитися

РОЗКЛО́ЧИТИСЯ, иться, док., розм.

Розпастися на окремі частини, клоччя.

* Образно. Небо заволокло сірими розпатланими хмарами. Мов сива брудна вовна пливла вгорі .. низько над хатами. Ось-ось, здавалося, за високі тополі біля церкви зачепиться й розклочиться або ж повисне на них заплутаним пасмом (А. Головко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розклочитися — розкло́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розклочитися — -иться, док., розм. Розпастися на окремі частини, клоччя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розклочитися — РОЗКЛО́ЧИТИСЯ, иться, док., розм. Розпастися на окремі частини, клоччя. *Образно. Небо заволокло сірими розпатланими хмарами. Мов сива брудна вовна пливла вгорі.. низько над хатами.  Словник української мови в 11 томах