розклубочений

РОЗКЛУБО́ЧЕНИЙ, а, е.

Який має вигляд нагромаджених клубків.

* Образно. На брук летіли з неба косі струмні [струмені], Округлі краплі їхали на склі, І діти очі зводили розумні Назустріч розклубоченій імлі (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. розклубочений — розклубо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розклубочений — -а, -е. Який має вигляд нагромаджених клубків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розклубочений — РОЗКЛУБО́ЧЕНИЙ, а, е. Який має вигляд нагромаджених клубків. *Образно. На брук летіли з неба косі струмні [струмені], Округлі краплі їхали на склі, І діти очі зводили розумні Назустріч розклубоченій імлі (Рильський, II, 1960, 55).  Словник української мови в 11 томах