розкльований

РОЗКЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розклюва́ти.

Тепер вони знали, що .. сконає [хорват] сам, змучений спрагою, розкльований птицями (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Розкльований соняшник.

Значення в інших словниках

1. розкльований — розкльо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розклювати. || розкльовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкльований — Розкльо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розкльований — РОЗКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розклюва́ти. Тепер вони знали, що.. сконає [хорват] сам, змучений спрагою, розкльований птицями (Гончар, III, 1959, 109).  Словник української мови в 11 томах