Словник української мови в 11 томах

розклубочений

РОЗКЛУБО́ЧЕНИЙ, а, е. Який має вигляд нагромаджених клубків.

*Образно. На брук летіли з неба косі струмні [струмені], Округлі краплі їхали на склі, І діти очі зводили розумні Назустріч розклубоченій імлі (Рильський, II, 1960, 55).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розклубочений — розклубо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розклубочений — -а, -е. Який має вигляд нагромаджених клубків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розклубочений — РОЗКЛУБО́ЧЕНИЙ, а, е. Який має вигляд нагромаджених клубків. * Образно. На брук летіли з неба косі струмні [струмені], Округлі краплі їхали на склі, І діти очі зводили розумні Назустріч розклубоченій імлі (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах