розклочитися
РОЗКЛО́ЧИТИСЯ, иться, док., розм. Розпастися на окремі частини, клоччя.
*Образно. Небо заволокло сірими розпатланими хмарами. Мов сива брудна вовна пливла вгорі.. низько над хатами. Ось-ось, здавалося, за високі тополі біля церкви зачепиться й розклочиться або ж повисне на них заплутаним пасмом (Головко, II, 1957, 77).
Словник української мови (СУМ-11)