Словник української мови у 20 томах

розколений

РОЗКО́ЛЕНИЙ див. розко́лотий.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розколений — (який відділений однин від одного) розчахнутий, розколотий, розчеплений.  Словник синонімів Полюги
  2. розколений — розко́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  3. розколений — див. розколотий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розколений — РОЗЧА́ХНУТИЙ (про дерева, гілки тощо — який розчахнувся, розколовся на частини); РОЗЧА́ХНЕНИЙ, РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛОТИЙ.  Словник синонімів української мови
  5. розколений — Розко́лений і розко́лотий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розколений — РОЗКО́ЛЕНИЙ див. розко́лотий.  Словник української мови в 11 томах