розкорчовувати
РОЗКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Розчищати яку-небудь ділянку, викопуючи, вириваючи корчі дерев, чагарників.
– Розкорчовувати сіножаті, зрізати купини, своєчасно підсівати трави .. Почнемо перші і людей піднімемо. – Катерину підтримали (з наук.-попул. літ.);
Розкорчували серед незайманих лісів до 500 гектарів землі (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)