розкраюваний
РОЗКРА́ЮВАНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до розкра́ювати.
Воно [небо] майже не відбивається у воді, розкраюваній ударами весел (А. Хуторян, пер. з тв. М. Горького).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗКРА́ЮВАНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до розкра́ювати.
Воно [небо] майже не відбивається у воді, розкраюваній ударами весел (А. Хуторян, пер. з тв. М. Горького).
Словник української мови (СУМ-20)