розкраюваний
РОЗКРА́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розкра́ювати.
Воно [небо] майже не відбивається у воді, розкраюваній ударами весел (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 13).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗКРА́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розкра́ювати.
Воно [небо] майже не відбивається у воді, розкраюваній ударами весел (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 13).
Словник української мови (СУМ-11)