розкудланість
РОЗКУ́ДЛАНІСТЬ, ності, ж., розм.
Стан за знач. розку́дланий 2, 3.
Оператор, що часто перед тим ходив ніби сонний, .. тепер з виглядом Чапая на полі бою, в дикій своїй розкудланості випростається, зиркне сюди, гляне туди, миттю оцінить все (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)