розкудланість
РОЗКУ́ДЛАНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. розку́дланий 2, 3.
Оператор, що часто перед тим ходив ніби сонний, .. тепер з виглядом Чапая на полі бою, в дикій своїй розкудланості випростається, зиркне сюди, гляне туди, миттю оцінить все (Гончар, Циклон, 1970, 146).
Словник української мови (СУМ-11)