розложисто
РОЗЛО́ЖИСТО.
Присл. до розло́жистий.
Втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Г. Хоткевич);
Пісня летіла розложисто, бадьоро (О. Копиленко);
* Образно. Старовинне таке було собі .. місто... І кооперація в тому місті квітла буйно та розложисто... (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)