розлютовано

РОЗЛЮТО́ВАНО.

Присл. до розлюто́ваний 2.

* Образно. Дніпро не вгавав – виром хвиль із боків Розлютовано бився об скелі (Я. Гримайло);

Б'є [буря] розлютовано в груди: Йди, не схиляй чола! Вперто – завжди і всюди – І втома тебе не здола (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. розлютовано — розлюто́вано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розлютовано — Присл. до розлютований 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлютовано — РОЗЛЮТО́ВАНО. Присл. до розлюто́ваний 2. *Образно. Дніпро не вгавав — виром хвиль із боків Розлютовано бився об скелі (Грим., Дніпрострум, 1932, 32); Б’є [буря] розлютовано в груди: Йди, не схиляй чола! Вперто — завжди і всюди — І втома тебе не здола (Перв., І, 1958, 130).  Словник української мови в 11 томах