розмагнічування
РОЗМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. розмагні́чувати і розмагні́чуватися.
Як тільки розпочалася війна, група Александрова виїхала на Балтику, де зайнялася розмагнічуванням кораблів, що забезпечувало надійний захист від неконтактних мін (з наук.-попул. літ.);
За результатами T- і AF- розмагнічувань, які підтверджено магнітно-мінералогічними даними, виділено три головні компоненти природної залишкової намагніченості (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)