розмаркірований
РОЗМАРКІРО́ВАНИЙ, а, е, с. г.
Дієпр. пас. до розмаркірува́ти.
Глибоко виорана ще з осені земля була розмаркірована (П. Оровецький);
У 27 кварталі [лісу] вже розмаркірована площа (М. Рудь);
// розмаркіро́вано, безос. пред.
– Подивіться, якими на першому лану правильними квадратами розмаркіровано поле і вздовж і впоперек (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)