розмаркірований
розмаркіро́ваний
-а, -е, с. г.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розмаркірувати.
|| розмаркіровано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозмаркіро́ваний
-а, -е, с. г.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розмаркірувати.
|| розмаркіровано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови