розметаний

РОЗМЕ́ТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розмета́ти.

Чабани розшукували в степах свої розметані бурею отари (О. Гончар);

Лободою позаростали майдани коло зруйнованих, розметаних дощенту церков (Д. Мордовець);

Хмари були високі, прозорі, розметані вітром по всьому піднебессі (Ю. Яновський);

Після короткого бою турецький загін, оточений майже з усіх боків, був розметаний дощенту (С. Добровольський);

// у знач. прикм.

Дівчина швиденько зіскакує на ноги, рукою поправляє розметану косу (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. розметаний — розме́таний дієприкметник від: розмета́ти  Орфографічний словник української мови
2. розметаний — РОЗМЕТАНИЙ – РОЗМЕТЕНИЙ Розметаний. Дієприкм. від розметати – розкидати; у знач. прикм. Хмари були високі, прозорі, розметані вітром по всьому піднебессі (Ю.  Літературне слововживання
3. розметаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розметати. || розметано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розметаний — РОЗМЕ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмета́ти. Чабани розшукували в степах свої розметані бурею отари (Гончар, І, 1959, 4); Лободою позаростали майдани коло зруйнованих, розметаних дощенту церков (Морд.  Словник української мови в 11 томах