розметаний
РОЗМЕТАНИЙ – РОЗМЕТЕНИЙ
Розметаний. Дієприкм. від розметати – розкидати; у знач. прикм. Хмари були високі, прозорі, розметані вітром по всьому піднебессі (Ю.Яновський); Снаряд ударив просто в палаючу скирту, полум’я, розметане вибухом, знялося, пахнуло на весь куток (О.Гончар).
Розметений. Дієприкм. від розмести; у знач. прикм.: розметене по подвір’ї сміття.
Словник-довідник з українського літературного слововживання