1. Літературне слововживання

розметаний

РОЗМЕТАНИЙ – РОЗМЕТЕНИЙ

Розметаний. Дієприкм. від розметати – розкидати; у знач. прикм. Хмари були високі, прозорі, розметані вітром по всьому піднебессі (Ю.Яновський); Снаряд ударив просто в палаючу скирту, полум’я, розметане вибухом, знялося, пахнуло на весь куток (О.Гончар).

Розметений. Дієприкм. від розмести; у знач. прикм.: розметене по подвір’ї сміття.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розметаний — розме́таний дієприкметник від: розмета́ти Орфографічний словник української мови
  2. розметаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розметати. || розметано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розметаний — РОЗМЕ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмета́ти. Чабани розшукували в степах свої розметані бурею отари (О. Гончар); Лободою позаростали майдани коло зруйнованих, розметаних дощенту церков (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. розметаний — РОЗМЕ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмета́ти. Чабани розшукували в степах свої розметані бурею отари (Гончар, І, 1959, 4); Лободою позаростали майдани коло зруйнованих, розметаних дощенту церков (Морд. Словник української мови в 11 томах