розметаний
розме́таний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розметати.
|| розметано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розметаний — розме́таний дієприкметник від: розмета́ти Орфографічний словник української мови
- розметаний — РОЗМЕТАНИЙ – РОЗМЕТЕНИЙ Розметаний. Дієприкм. від розметати – розкидати; у знач. прикм. Хмари були високі, прозорі, розметані вітром по всьому піднебессі (Ю. Літературне слововживання
- розметаний — РОЗМЕ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмета́ти. Чабани розшукували в степах свої розметані бурею отари (О. Гончар); Лободою позаростали майдани коло зруйнованих, розметаних дощенту церков (Д. Словник української мови у 20 томах
- розметаний — РОЗМЕ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмета́ти. Чабани розшукували в степах свої розметані бурею отари (Гончар, І, 1959, 4); Лободою позаростали майдани коло зруйнованих, розметаних дощенту церков (Морд. Словник української мови в 11 томах