1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розметати

розмета́ти

розметаю, розметаєш і розмечу, розмечеш, док., перех.

1》 Швидко або з силою розкидати що-небудь у різні боки.

|| Зруйнувати, розвалити що-небудь, кидаючи в різні боки його частини.

|| безос.

|| Рознести, розвіяти в різні боки (хмари, дим і т. ін.).

2》 Розштовхуючи, примусити розбігтися, розійтися кого-небудь; розігнати.

|| Розбити, знищити кого-, що-небудь, завдати поразки комусь, чомусь.

|| безос.

3》 Широко розвести, розкинути в боки (руки, крила і т. ін.).

|| Розпустити, розсипати, розтріпати (волосся).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розметати — розмета́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розметати — РОЗМЕТА́ТИ див. розме́тувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розметати — РОЗМЕТА́ТИ, розмета́ю, розмета́єш і розмечу́, розме́чеш, док., перех. 1. Швидко або з силою розкидати що-небудь у різні боки. На узліссях заревли танки і, розметавши зелене гілля маскування, ринули з усіх кінців до річки (Гончар, III, 1959, 416)... Словник української мови в 11 томах
  4. розметати — Розмета́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. К. Псал. 41. Крукам, вранам розметала. АД. І. 67. 2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Мнж. 31. Словник української мови Грінченка