розмикання
РОЗМИКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розмика́ти і розмика́тися.
Обов'язковою умовою творення голосних є відкритість ротової порожнини. Розмикання і змикання її здійснює нижня щелепа (з наук. літ.);
Вправи на місці. Розмикання групи від середини направо, наліво, на вказану кількість кроків (з наук.-попул. літ.);
Електрична дуга утворюється часто при розмиканні струму (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)