Орфографічний словник української мови

розмикання

розмика́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розмикання — -я, с. Дія за знач. розмикати і розмикатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розмикання — РОЗМИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розмика́ти і розмика́тися. Обов'язковою умовою творення голосних є відкритість ротової порожнини. Розмикання і змикання її здійснює нижня щелепа (з наук. літ.); Вправи на місці.  Словник української мови у 20 томах
  3. розмикання — РОЗМИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розмика́ти і розмика́тися. Обов’язковою умовою творення голосних є відкритість ротової порожнини. Розмикання і змикання її здійснює нижня щелепа (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 51); Вправи на місці.  Словник української мови в 11 томах