розмінований
РОЗМІНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розмінува́ти.
Поле було розміноване на сто метрів по обидва боки шосе (О. Гончар);
Варвара як уві сні їхала через зруйноване місто, по вузьких розмінованих проходах (Л. Первомайський);
// розміно́вано, безос. пред.
– Семене, – раптом перервала свою мову Горпина, – не лізь, ради Бога, до землянки! Хто його зна, чи розміновано! (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)