Словник української мови у 20 томах

розмінований

РОЗМІНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розмінува́ти.

Поле було розміноване на сто метрів по обидва боки шосе (О. Гончар);

Варвара як уві сні їхала через зруйноване місто, по вузьких розмінованих проходах (Л. Первомайський);

// розміно́вано, безос. пред.

– Семене, – раптом перервала свою мову Горпина, – не лізь, ради Бога, до землянки! Хто його зна, чи розміновано! (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розмінований — розміно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розмінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмінувати. || розміновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмінований — РОЗМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмінува́ти. Поле було розміноване на сто метрів по обидва боки шосе (Гончар, III, 1959, 173); Варвара як уві сні їхала через зруйноване місто, по вузьких розмінованих проходах (Перв.  Словник української мови в 11 томах