Великий тлумачний словник сучасної мови

розмінований

розміно́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розмінувати.

|| розміновано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розмінований — розміно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розмінований — РОЗМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмінува́ти. Поле було розміноване на сто метрів по обидва боки шосе (О. Гончар); Варвара як уві сні їхала через зруйноване місто, по вузьких розмінованих проходах (Л. Первомайський); // розміно́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. розмінований — РОЗМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмінува́ти. Поле було розміноване на сто метрів по обидва боки шосе (Гончар, III, 1959, 173); Варвара як уві сні їхала через зруйноване місто, по вузьких розмінованих проходах (Перв.  Словник української мови в 11 томах