розмічатися

РОЗМІЧА́ТИСЯ, а́ється, недок.

Пас. до розміча́ти 1.

Михась Лобанок якось сказав, що йому набридло ходити далеко до столу, на якому розмічалися вікна на гільзах (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. розмічатися — розміча́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розмічатися — -ається, недок. Пас. до розмічати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмічатися — РОЗМІЧА́ТИСЯ, а́ється, недок. Пас. до розміча́ти 1. Михась Лобанок якось сказав, що йому набридло ходити далеко до столу, на якому розмічалися вікна на гільзах (Автом., Щастя.., 1959, 82).  Словник української мови в 11 томах