розмішаний
РОЗМІ́ШАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розміша́ти.
Дорога була розчавучена, розмішана – талий сніг з грязюкою (І. Багряний);
Пані, незважаючи на розмішане людськими ногами болото, пустилися в напрямі вулиці, котрою перепливав потік. Двоє парубків присвічували дорогу (Б. Лепкий).
2. у знач. прикм., рідко. Який став густим, в'язким від тривалого місіння.
Глибокий розмішаний сніг налипав на ноги, відбирав останні сили в січовиків (Іван Ле);
Як тільки вийшли на чорний розмішаний шлях.., високий юнак зупинився (В. Козаченко);
Пахне розмішаною глиною, пахне просяними щітками, які безкрилими птахами пурхають у жіночих руках, зостав-ляючи на стінах мокрі сліди, що хутко протряхають (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)