розмішаний
РОЗМІ́ШАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розміша́ти.
2. у знач. прикм., рідко. Який став густим, в’язким від тривалого місіння.
Глибокий розмішаний сніг налипав на ноги, відбирав останні сили в січовиків (Ле, Наливайко, 1957, 102);
Як тільки вийшли на чорний розмішаний шлях.., високий юнак зупинився (Коз., Гарячі руки, 1960, 120).
Словник української мови (СУМ-11)