рознервований
РОЗНЕРВО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до рознервува́ти і рознервува́тися.
[Сімон:] Він розлютився, – дуже був тоді, неборак, рознервований (І. Франко);
Іван йому нічого не відповів і, рознервований, пішов додому (Ю. Збанацький);
// у знач. прикм.
Марина вперше бачить його таким рознервованим (Микола Чернявський);
Рознервована людина.
Словник української мови (СУМ-20)