розохочений

РОЗОХО́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розохо́тити.

Навіть Ватя, розохочена тією біганиною, не втерпіла і побігла слідком за гуртом (І. Нечуй-Левицький);

Хлопець тріумфував перемогу над партнером. Розохочений, він вирішив запропонувати пасажирам зіграти з ним бліцтурнір (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. розохочений — розохо́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розохочений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розохотити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розохочений — Розохо́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розохочений — РОЗОХО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розохо́тити. Навіть Ватя, розохочена тією біганиною, не втерпіла і побігла слідком за гуртом (Н.-Лев., IV, 1956, 78); Хлопець тріумфував перемогу над партнером.  Словник української мови в 11 томах