розпакований
РОЗПАКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розпакува́ти.
Усе з-за кордону доходить до мене вільно, посилок навіть не роздивляються, бо доходять не розпаковані (М. Коцюбинський);
– Це я вам привезла з Криму, – пояснювала Серафима Іванівна, ставлячи все розпаковане на полички (Ю. Мокрієв);
// розпако́вано, безос. пред.
Все розпаковано і складено;
// у знач. прикм.
Розпаковані речі.
Словник української мови (СУМ-20)