розпакований
РОЗПАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпакува́ти.
Усе з-за кордону доходить до мене вільно, посилок навіть не роздивляються, бо доходять не розпаковані (Коцюб., III, 1956, 289);
— Це я вам привезла з Криму,— пояснювала Серафима Іванівна, ставлячи все розпаковане на полички (Мокр., Острів.., 1961, 88).
Словник української мови (СУМ-11)