розпайований
РОЗПАЙО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розпаюва́ти;
// розпайо́вано, безос. присудк. сл.
Коли всі земляні роботи було скінчено.., бойовий припас знесено й розпайовано до потреби по таборах козачих, тоді пан сотник зібрав усіх оборонців край своєї мажі (Стар., Облога.., 1961, 33).
Словник української мови (СУМ-11)