розпайований
РОЗПАЙО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розпаюва́ти.
Розпайована між Росією, Пруссією, Австрією, Польща двічі протягом століття невдало повставала, силкуючись повернути собі втрачену державну самостійність (Б. Антоненко-Давидович);
// розпайо́вано, безос. пред.
Коли всі земляні роботи було скінчено.., бойовий припас знесено й розпайовано до потреби по таборах козачих, тоді пан сотник зібрав усіх оборонців край своєї мажі (М. Старицький);
// у знач. прикм.
Розпайована земля.
Словник української мови (СУМ-20)