Словник української мови в 11 томах

розпаковка

РОЗПАКО́ВКА, и, ж., рідко. Дія за знач. розпакува́ти, розпако́вувати.

Поштучні і тарні вантажі приймаються за супроводжуючими документами.. Предмети в упаковці приймаються після вибіркової розпаковки кількох пакетів (Матер.-техн. постач.., 1959, 69).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розпаковка — розпако́вка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови