розпалахкотітися
РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся і рідко РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док.
Почати дуже палахкотіти, палахкотати, спалахувати яскравим вогнем, полум'ям.
На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)