Великий тлумачний словник сучасної мови

розпалахкотітися

розпалахкоті́тися

-очуся, -отишся і рідко розпалахкотатися, -очуся, -очешся, док.

Почати дуже палахкотіти, палахкотати, спалахувати яскравим вогнем, полум'ям.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпалахкотітися — розпалахкоті́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розпалахкотітися — РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся і рідко РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Почати дуже палахкотіти, палахкотати, спалахувати яскравим вогнем, полум'ям. На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. розпалахкотітися — РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗОГНІ́ТИ діал.; РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ), РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИ) (почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. розпалахкотітися — РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся і рідко РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Почати дуже палахкотіти, палахкотати, спалахувати яскравим вогнем, полум’ям. На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (Вас., Незібр. тв., 1941, 86).  Словник української мови в 11 томах