розпинання
РОЗПИНА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. розпина́ти¹.
На приступ ідуть твої кращі сини. Хто не подався ніжбі, лоскоту соболиних хутер, розпинанню душ... (Г. Колісник);
Безнадійне – і цілком, зрештою, свідоме – спалювання себе й нове воскресіння, самокатування й розпинання душі на Голгофах часу та обставин .. Але ж є, є ота колективна свідомість, і часточка добротворчої твоєї енерґії в ній (із журн.).
РОЗПИНА́ННЯ², я, с.
Дія за знач. розпина́ти².
РОЗПИНА́ННЯ³, я, с., рідко.
Дія за знач. розпина́ти³.
Словник української мови (СУМ-20)