розпинатель
РОЗПИНА́ТЕЛЬ, я, ч., заст.
Той, хто розпинає (див. розпина́ти³) кого-небудь; мучитель, кат.
Я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю .. Перепливе вона Лету .. І притчею стане Розпинателям народним (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)