розпинатель
РОЗПИНА́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто розпинає кого-небудь; мучитель, кат.
Я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю.. Перепливе вона Лету.. І притчею стане Розпинателям народним (Шевч., II, 1963, 279).
Словник української мови (СУМ-11)