розпинатель

Значення в інших словниках

1. розпинатель — розпина́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. розпинатель — -я, ч., заст. Той, хто розпинає кого-небудь; мучитель, кат. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпинатель — РОЗПИНА́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто розпинає (див. розпина́ти³) кого-небудь; мучитель, кат. Я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю .. Перепливе вона Лету .. І притчею стане Розпинателям народним (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
4. розпинатель — МУЧИ́ТЕЛЬ (той, хто мучить когось); КАТ, КАТЮ́ГА підсил. зневажл., ІНКВІЗИ́ТОР, ЖИВОЇ́Д розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ЖИВОЛУ́П розм., РОЗПИНА́ТЕЛЬ заст. (той, хто злісно, жорстоко мучить людей). Поволі думки вертаються до Богорського. Недолюдок, мучитель, кат!... Словник синонімів української мови