розпиячитися
РОЗПИЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.
Почати часто пиячити.
– Слухай-но ти, Грицю (панотець кождому [кожному] тикав), питаюся я тебе, чого ти розпиячився? (Л. Мартович);
Клопотів їй вистачає. Якщо чоловік розпиячився, то жінка біжить із скаргою найперше до неї (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)