Словник української мови у 20 томах

розплескати

РОЗПЛЕСКА́ТИ¹ див. розплі́скувати.

РОЗПЛЕСКА́ТИ², розплещу́, розпле́щеш, док., що.

перен., зневажл. Розголосити яку- небудь таємницю.

[Палажка (одна):] Ну, вже й сваха Гапка! Словечка їй ніколи не можна сказати, зараз розплеще!.. (М. Кропивницький);

– Між отими двадцятьма членами на Закарпатті неодмінно знайдуться такі, які розплещуть усі таємниці (С. Скляренко);

Вона [пташниця] розплеще Гальці, ще й додасть, чого не було (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розплескати — розплеска́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розплескати — див. розпліскувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплескати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я.  Словник синонімів української мови
  4. розплескати — Розплеска́ти, див. розплі́скувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розплескати — РОЗПЛЕСКА́ТИ див. розплі́скувати.  Словник української мови в 11 томах