Словник української мови в 11 томах

розплескати

РОЗПЛЕСКА́ТИ див. розплі́скувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розплескати — розплеска́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розплескати — див. розпліскувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплескати — РОЗПЛЕСКА́ТИ¹ див. розплі́скувати. РОЗПЛЕСКА́ТИ², розплещу́, розпле́щеш, док., що. перен., зневажл. Розголосити яку- небудь таємницю. [Палажка (одна):] Ну, вже й сваха Гапка! Словечка їй ніколи не можна сказати, зараз розплеще!.. (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. розплескати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я.  Словник синонімів української мови
  5. розплескати — Розплеска́ти, див. розплі́скувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)