Словник української мови у 20 томах

розплутування

РОЗПЛУ́ТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розплу́тувати.

Коли є якісь проблеми між чоловіком і жінкою, але вони знають, що хочуть зберегти подружжя, то воліють якомога менше розбиратися в тому, в чому хтось винний, бо це “розплутування” ситуації призводить до унеможливлювання подальшого життя (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розплутування — розплу́тування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розплутування — -я, с. Дія за знач. розплутувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови