розплід

РО́ЗПЛІ́Д, ро́зпло́ду, ч., спец.

1. Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися.

Розплід овець.

2. Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок.

У весняно-літній період у комірках стільників вулика є ще й розплід, з якого розвиваються робочі бджоли або трутні (з наук.-попул. літ.).

(1) На ро́зплі́д; Для розпло́ду – для розведення, одержання приплоду.

– Як будуть розбирати економію в пана, я візьму тільки руду корову. – А мені коли б пару гусей на розплід (М. Коцюбинський);

– Та гляди, не продай чорного кнурця, що по ліву в сажу, бо то на розплід (В. Винниченко);

На кожній птахофабриці утримують стадо для розплоду (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. розплід — ро́зплі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розплід — розплоду, ч., спец. 1》 Дія за знач. розплодити і розплодитися. На розплід — для розведення, одержання приплоду. 2》 Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплід — Розрід, плека, завод  Словник чужослів Павло Штепа
4. розплід — Ро́зплі́д, -ло́ду, -ло́дові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розплід — РО́ЗПЛІ́Д, ро́зпло́ду, ч., спец. 1. Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися. Розплід овець. На ро́зплі́д — для розведення, одержання приплоду. — Як будуть розбирати економію в пана, я візьму тільки руду корову.  Словник української мови в 11 томах