розплідник

РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч.

1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин.

Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Ю. Смолич);

Світову славу здобули племінні бджоли, виведені в розплідниках (з публіц. літ.);

Як стверджує “Книга рекордів Гіннеса”, найбільший у світі крокодил живе в Таїланді в крокодилячому розпліднику міста Самутпракан (з газ.).

2. перен. Те, що є місцем зосередження або джерелом чого-небудь; розсадник.

– Буде не королівська канцелярія, а розплідник ушляхетненого хамства.., – шепнув на вухо Замойському Валентин Калиновський (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. розплідник — розплі́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розплідник — (злочинности) розсадник, (рослин — ще) садова шкілка, з. садібня.  Словник синонімів Караванського
3. розплідник — -а, ч. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розплідник — РОЗСА́ДНИК (те, що є зосередженням, джерелом чогось), РОЗПЛІ́ДНИК. Можемо припустити, що.. перша греко-руська академія в Острозі була коли не першим, то все-таки в тім часі головним розсадником релігійної драми (І.  Словник синонімів української мови
5. розплідник — РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч. 1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Смолич, Прекр. катастр.  Словник української мови в 11 томах