розплідник

РОЗСА́ДНИК (те, що є зосередженням, джерелом чогось), РОЗПЛІ́ДНИК. Можемо припустити, що.. перша греко-руська академія в Острозі була коли не першим, то все-таки в тім часі головним розсадником релігійної драми (І. Франко); — І буде не королівська канцелярія, а розплідник ушляхетненого хамства з крулевської псарні (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. розплідник — розплі́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розплідник — (злочинности) розсадник, (рослин — ще) садова шкілка, з. садібня.  Словник синонімів Караванського
3. розплідник — -а, ч. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розплідник — РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч. 1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. розплідник — РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч. 1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Смолич, Прекр. катастр.  Словник української мови в 11 томах